Опис: Існують міфи: про "вєлічіє і могущєство руского язика", про те, що "українська й російська мови сестри". І це насправді міфи, бо ці твердження не мають підґрунтя. Для цих заяв потрібні докази. І їх є безліч.
Сім днів ("тиждень" по-нашому) у сусідській мові іменується "нє-дєля". Недоречна калька з нашої логічної "неділі" ("не діло" – вихідний день себто). Але сім днів неробства поспіль, а затим знову "нє-дєля" – чи не забагато? Коли ж у вас "дєля", сусіди?
Для найменування приладу з виміру часу "годинника" пристосували множину нашого слова "часи". Для означення 1/60 години — нашої "хвилини" (що наче морська хвиля накочується на берег вічності) вживається "минута" (похідне слово від нашого "минати", їхньою мовою "проходить"!). Тож при використанні власного арсеналу термінотворіння оголошення захутірмихайлівських телеорадіостанцій, для прикладу, "мас-ковско-є" время 14 часов 25 минут" повинно звучати "масковско-є" время 14 временей 25 проходок".
Вражаючу убогість, примітивізм сучасної сусідської мови, підтверджує слідуючий приклад. Московин на бутерброд намащує "масло слівоч-но-є", для салатів вживає "масло растітєльно-є", для змащення використовує "масло машінно-є". В нашій мові для кожного виду "масел" є своя назва: "масло", "олія", "мастило".
Анекдот по темі Прийшов дідусь в магазин і просить продавчиню: «- Доню, дай мені отой кухлик». «- Дєдушка, єта нє кухлік, єта кружка». «- Бідна ти дитино, така молода, а не знаєш мови». «- У мєня єсть свой язик, зачеп мнє ваша мова». «- Доню, така біда у моєї корови, має бідна язика, та незнає мови».
З точки зору наведених фактів, російська мова у слов'янській своїй частині – є вторинна, дочірня, – замало того – пародійна стосовно нашої русинської, що сьогодні іменуємо її українською мовою!
«Чужа мова у ролі державної – це чуже мислення, чужі моделі розвитку, чужі вартості. Це поступова і неминуча втрата суверенітету».
«Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порiвняннi з носієм рiдної мови». (Павло Мовчан)
«Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ». (Костянтин Ушинський)
«Ім’я та прізвище – це адреса народу».
«Брати чуже ім’я – означає уподібнитись до чужої нації». (Мусульманська мудрість)
«Ім’я – це справа духової волі або духового рабства».
Автор: Сергій Коваль Назва: Чия мова вторинна і пародійна Інше: Видання шосте, доопрацьоване та доповнене Видавництво: Чернівці: «Зелена Буковина» Рік: 2008 Сторінок: 37 Тираж: 1 000
Формат: pdf Якість: 300 dpi Розмір: 13 Mb
Книга надана для ознайомлення!
Якщо Ви справді бажаєте підтримати українське - після ознайомлення, якщо книга вам сподобалась,